СІМЕЙНИЙ ФОТОГРАФ ІНЕССА МИХАЙЛІЧЕНКО

І важливо, емоції і відчуття ваше, хвилювання і радість в цей день, а не одяг, образ, макіяж і місце.

Інесса Михайліченко - професійний дитячий і сімейний фотограф Київ, Бровари. Одна з кращих фотографів, які проводять фотозйомку в різних жанрах: студії, вдома, на природі, в дитячому садку, фоторепортажі сімейних свят, днів народжень, хрестин.

Як професійний фотограф, я помічаю і лювлю чудові риси обличчя Вашої дитини.

Уміння вловити і виявити найкращий момент для зйомки, зуміти зафіксувати моменти радості, обурення, інтригу, відобразити це і зберегти в пам'яті. В першу чергу, дитячий і сімейний фотограф повинен бути хорошим психологом. Наприклад, працювати з дітками і вміти справлятися з їх непосидючістю, дано не кожному фотографу, і в той же момент, відобразити емоції в їхніх очах, які здатні змінюватися в одну мить.

Діти дуже артистичні і їм подобається грати, вживатися в образи улюблених героїв, наслідувати своїх батьків і всі ці моменти і емоції необхідно відобразити і зберегти на фотографії.

Отримати знімки, які запам’ятаються на все життя, можливо в тому випадку, якщо фотограф повністю занурюється в світ Вашого малюка. Тільки в такому випадку, можна побачити бажаний результат. Кращі фотографи Києва відчувають, розуміють і передбачають мотивацію дитини, дивляться на світ його очима. І не шкодують свого часу, витраченого на вдалий знімок, якого, іноді, доводиться чекати годинами.

Якщо Ви вирішили подарувати своїй дитині свято, я із задоволенням проведу професійну фотосесію і залишу в пам'яті найяскравіші і казкові події в житті Вашого малюка!

Зв'язатися зі мною Ви можете, набравши номер телефону:

+38 (097) 991 96 62

Ваш дитячий і сімейний фотограф Михайличенко Інна Київ



Крім дитячої та сімейної фотосесії, Ви так само можете замовити: зйомку вагітності, love-story, весільну зйомку, зйомку хрестин, дитячих свят, ранки в садочках та інших різні заходи.

З моїми роботами Ви можете ознайомитися на моєму сайті в розділі порт фоліо.

"Пристрасть до фотографії" від LuxPersons.

Сьогодні нам вдалося поспілкуватися з Інною Михайліченко-Трофімчук - затребуваним фотографом, люблячою дружиною і мамою, людиною, що наповнює життя оточуючих щастям. Тільки Lux Persons Інна розповіла, чи можна поєднувати успішну кар'єру з родиною, де брати натхнення, і як вмовити на зйомку самого примхливого малюка.

Як довго ви займаєтесь фотографією? І як зрозуміли, що це – ваше. Адже, наскільки нам відомо, за освітою ви – психолог.

— Все почалося в 16 років, коли на плівковий фотоапарат хотілося закарбувати все, що мене оточує. Важливу роль зіграла художня школа, завдяки якій ще тоді я навчилася вкладати в своє бачення предмета значно більше. Час спливав, технології йшли вперед і ось у мене з'явився свій перший дзеркальний фотоапарат. Пристрасть до фотографії не згасала, і я прийняла рішення пройти повний курс навчання. У процесі вивчення тонкощів фотомистецтва мені довелося нелегко, але вже тоді я зрозуміла - це МОЄ. І ось четвертий рік я успішно займаюся сімейної фотографією.

Чи не шкодуєте, що зважилися так кардинально змінити професію?

— Абсолютно не шкодую! За освітою я - психолог і журналіст. І це лише сприяє моєму ремеслу. Навички психології дають можливість зачепити за живе, налаштувати людину, а для фотографа це дуже важливо.

Чому зупинилися саме на сімейній фотографії?

— Моїм першим досвідом, як фотографа, стала саме дитяча фотографія. До того моменту, я вже сама стала мамою і тому набагато глибше сприймала загадковий «дитячий світ». Згодом, я почала експериментувати: змінювати локації, напрямки та жанри. Але сімейна фотографія, так і залишилася для мене головною.

Тобто ви працюєте і в інших жанрах, не тільки як сімейний фотограф?

— Звісно. Пробувала себе і в весільних зйомках, love-story, fashion, зйомках портфоліо для моделей, також часто знімаю репортажі, різні заходи, корпоративи і т.д.

У Києві світське життя не припиняється ні на хвилину. Щомісяця відкриваються нові клуби, ресторани, бари. Вас часто можна зустріти в подібних закладах?

— Ні, трохи не мого жанру напрямок. Це стосується в основному репортажних фотографів. Я ж співпрацюю з такими закладами, які на ринку вже не перший рік. Іноді можу взяти з собою фотоапарат просто йдучи в ресторан - і бути присутня, як гість, і відзняти для себе цікавий матеріал. Пам'ятаю захід «Три дні в саду», мені дуже сподобалося, ось там я була і як відвідувач, і як фотограф.

До питання про напрями: як ви вважаєте, фотограф може бути універсалом, або варто дотримуватися однієї сфери?

— У фотомистецтві потрібний безперервний процес руху. Змінюється техніка, образи, і, враховуючи це, я вчуся новим видам фото, освоюю і практикую. Я вважаю, що себе потрібно пробувати в усіх напрямках, але концентруватися на улюблених, «своїх» жанрах.

Чи змінився ваш підхід до дитячої зйомки після народження дитини?

— Так, звичайно, як дитячий і сімейний фотограф я реалізувалася лише після народження дитини. Багато фотографувала свою доньку і, скажімо так, захопилася. Хотілося подружиться з усіма дітками і встигнути зловити кожну їх емоцію. Коли ти вже сама мама, тобі простіше зрозуміти, чого хоче дитина, як її зацікавити до зйомки, не злякати.

З дітьми простіше - вони відкриті, безпосередні, з радістю позують. А ось доросла людина не завжди відчуває себе комфортно перед камерою. Як ви домагаєтеся від людей природності і відкритості?

— Не можу сказати, що з дітьми простіше: буває вони вередують, тікають, не хочуть фотографуватися, а якщо зовсім крихітні, засмучуються, коли мама постійно змінює вбрання. А потім і мами починають нервувати, і так може піти шкереберть вся зйомка. Доводиться брати все в свої руки, і граючи, залучати дитину в фотопроцес. З дорослими легше: вони соромляться, якщо є комплекси, але тут достатньо розуміти, як з цим боротися. Зазвичай, до кінця зйомки, дівчата вже відчувають себе королевами, а чоловіки, які з самого початку не хочуть фотографуватися, самі починають питати: «Коли вже й мене фотографувати будете, а то все дружину та дружину?».

Ваш настрій впливає на знімальний процес?

— Абсолютно ні. Як тільки приходжу на зйомку - автоматично включаюсь в роботу. Завжди енергійна, рухлива і, звісно, з хорошим настроєм, пару жартів під час зйомки - в обов'язковому порядку.

Навчання, зйомки, обробка фотографій - все це забирає багато часу. Як вам вдається бути затребуваним фотографом і щасливою дружиною, мамою?

— Так, часу на роботу йде багато, особливо, коли ти удосконалюєшся. Але у мене існує чіткий графік, все розписано мало не щохвилини. Сім'я, звісно, на першому місці, тому намагаюся, щоб моя робота не перетиналася з сімейними днями і нікому не вадила.

Видно, що ви закохані в свою роботу - і це відбивається в кожному кадрі. Що можете побажати початківцям фотографам, які роблять перші кроки в професії?

— Бажання, терпіння, віри в себе, самокритики. Експериментувати, і ще раз експериментувати. Якщо тобі це подобається - не думай зупинятися. Тільки вперед до своєї мети!

Розмовляла Марія Волощук
Спеціально для Lux Persons